Cубота, 24 лютого, 2018
КУРС НБУ
USD
27.07
EUR
33.23
RUB
0.476

Українських антикорупціонерів може врятувати тільки політика

антикоррупционеры конфликт

Після загострення протистояння між антикорупційними органами України у листопаді: Національного Антикорупційного Бюро України в особі його директора Артема Ситника і Генеральної прокуратури України в особі Юрія Луценка і грудневого мовчання, в січні 2018 році конфлікт між сторонами схоже знову загострився, причиною чого стала справа про розкрадання на 1 , 4 млрд. грн.

Додаткового «перчика» в ситуацію додають і чутки про політичні амбіції глави НАБУ Артема Ситника. Навіть якщо останніх Ситник і не має, то незабаром йому доведеться про них заявити.

Конфлікт між антикорупціонерами

НАБУ, незважаючи на молодість, можна сміливо назвати одним з найбільш скандальних правоохоронних відомств країни, причому відрізняється воно часто скандалами і конфліктами саме з колегами з інших державних органів.

В активі НАБУ чимало резонансних затримань, але ні по одному з них немає судового вироку: затриманих відпускають під заставу, а то і зовсім останні судяться з правоохоронцями. Так, нардеп Борислав Розенблат, іменований чи не главою «бурштинової мафії» в Україні, в січні 2018 року подав позов до Окружного адмінсуду Києва з вимогою визнати протиправними дії голови НАБУ Артема Ситника про притягнення співробітників ФБР до оперативно-розшукової діяльності на території України без попередньо укладеного міжнародного договору. На думку нардепа «дії НАБУ і бездіяльність СБУ стосовно непроведення контролю за забезпеченням охорони державної таємниці НАБУ ставлять під загрозу національну безпеку».

Але основна «любов» все ж у НАБУ до Генеральної прокуратури України.
Ще в 2016 році відомства зіткнулися навколо персони прокурора АТО Костянтина Кулика, продовжився конфлікт претензіями НАБУ до генпрокурора Юрія Луценка, який не підписав вчасно підозру екс-нардепу Олександру Онищенку, що дозволило тому стати лондонським біженцем, і спробою Генпрокуратури провести обшук в приміщенні НАБУ.

Нарешті, після затримання співробітників НАБУ, які проводили технічні заходи щодо прослуховування ГПУ, що ледь не вилилося в протистояння груп силової підтримки відомств, гострота протистояння тимчасово спала.

Навесні 2017 року почалася справжня битва в стінах парламенту за призначення аудитора від Верховної Ради. Пікантності цьому додавав той факт, що негативний висновок аудиторів про діяльність НАБУ є єдиним законним способом зміни голови бюро. Незважаючи на баталії в лютому-березні, що супроводжувалися дебатами депутатів і появою в останній момент сумнівних кандидатів від Блоку Петра Порошенка, як-то британця Найджела Брауна (раніше співробітника британського Скотленд-Ярду, який пізніше зайнявся бізнесом у сфері забезпечення безпеки), призначити його ВР так і не змогла.

Осіннє загострення в антикорупційній боротьбі

У листопаді протистояння між ГПУ і НАБУ знову загострилося.

8 листопада стало відомо про те, що Національне агентство з протидії корупції викликало директора НАБУ Артема Ситника для дачі пояснень у зв’язку з відмовою надати запитувані документи в справі про можливий конфлікт інтересів Ситника. Оскільки документи не надійшли, стосовно голови Антикорупційного Бюро склали адміністративний протокол за ст. 188-46 КУпАП (невиконання законних вимог НАПК). Санкція передбачає штраф від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1,7-4,3 тис. гривень). З цим протоколом і пропонували ознайомитися Ситнику 13 листопада.

Однак замість цього спершу голову Національного Агентства з протидії корупції Наталю Корчак допитали у справі про покупку паркомісць і їх використання для незадекларованих автомобілів, а потім детективи НАБУ прийшли з обшуком до свекрухи Наталії Корчак.

Читайте також
Полювання на нардепів: НАБУ вимагає «крові» народних обранців

Нарешті, 14 листопада голова департаменту фінансового контролю НАПК Анна Соломатіна на брифінгу в українському кризовому медіа-центрі звинуватила очільницю агентства Наталію Корчак і інших його членів у використанні системи електронного декларування для «покриття чиновників, лояльних до влади, розправи над неугодними і з метою особистого збагачення».

У відповідь з’явилася інформація про наявність у Анни Соломатіної коштовної квартири в Києві. Чиновниця нібито придбала квартиру в столиці (77,8 кв. метра) вартістю 1,9 млн гривень, при тому, що Соломатіна в березні 2017 року задекларувала дохід за минулий рік на рівні 89 тис. гривень.

Пізніше в мережі з’явився новий компромат на Артема Ситника – аудіозапис його розмови з представниками ЗМІ влітку 2017 року, в ході якої голова НАБУ розповів подробиці ряду резонансних справ, що може трактуватися як «порушення таємниці слідства» і перевищення службових повноважень.

16 листопада стало відомо, що ГПУ щодо директора НАБУ Артема Ситника відкрито кримінальне провадження за підозрою в розголошенні державної таємниці за статтею 328 (розголошення даних, що становлять державну таємницю).

За словами прес-секретаря Генерального прокурора України Лариси Сарган справу порушено за зверненням народного депутата з фракції «Народний фронт» Олени Масоріної і дружини колишнього військового прокурора сил АТО Костянтина Кулика, якого НАБУ підозрює в незаконному збагаченні, Ірини Німець.

Випад знову не залишився без відповіді: 7 листопада, стало відомо про відкриття НАБУ кримінального провадження стосовно Генерального прокурора України Юрія Луценка за ч. 3 ст. 368-2 Кримінального кодексу (незаконне збагачення).

Пікантності справі додав той факт, що колишній екс-заступник генпрокурора Ренат Кузьмін заявив, що справа відкрита за його заявою, приклавши як доказ фотокопію відповіді з НАБУ.

Posted by Ренат Кузьмин on 2017 m. lapkritis 16 d.

Правда потім настало затишшя, а недавно Юрій Луценко на засіданні Комітету ВР з питань національної безпеки і оборони навіть визнав, що конфлікт з НАБУ був «найбільшою помилкою в минулому році».

Однак слова словами, а справи свідчать про інше.

17 січня Солом’янський районний суд Києва визнав Артема Ситника винним в скоєнні адміністративного правопорушення і оштрафував його на 1700 гривень.

Цікаво, що в цей же день на сайті НАБУ з’явилася інформація про затримання 4 працівників ТОВ «Енергія-Новий Розділ», ТОВ «Енергія-Новояворівськ» і ТОВ «Енергія», яким інкримінують заволодіння 300 млрд. куб. м. природного газу на суму 1,4 млрд. грн.

За версією НАБУ дані фірми купували у НАК «Нафтогаз» газ нібито для генерування теплової енергії для населення, а насправді продавали газ комерційним структурам, кладучи різницю між ціною на газ для населення і промисловості собі в кишеню.

Кінцевими власниками фірм ЗМІ називають братів Ярослава і Богдана Дубневичів – народних депутатів від Блоку Петра Порошенка, яких також підозрюють в зароблянні грошей на тендерах «Укрзалізниці».

Одним словом, впливу у братів вистачить для того, щоб зіпсувати життя Артему Ситнику куди серйозніше штрафу на 1700 гривень.

Політика може знову подружити антикорупціонерів

Про політичні, а то і президентські амбіції голови НАБУ Артема Ситника говорять уже досить давно, чому сприяє його поведінка на посту очільника правоохоронного органу: гучні затримання нагадують PR-кампанії, а розчарованість і зростання рівня корупції в суспільстві створюють попит на політиків-лідерів, які експлуатують дану тему.

Досить успішно це робив екс-президент Грузії і екс-губернатор Одещини Михайло Саакашвілі, але його акції після штурму Жовтневого палацу в Києві впали, а можливостей давати результат в боротьбі з корупцією у Ситника спочатку було більше.

Читайте також
Хто і як заробляє на тендерах для української армії

Та й як показало проведене Фондом «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова дослідження, баланс довіри до НАБУ у населення зростає, в той час як до конкурента – ГПУ падає.

Правда, якраз з результатом боротьби з корупцією на своєму посту Ситнику похвалитися нічим – затримань багато, в тому числі резонансних, на кшталт арешту голови ДФС Романа Насирова 2 березня 2017 року, але судових вироків немає.

В останньому очільник НАБУ звинувачує парламентаріїв і президента, що не створили Антикорупційний суд, який повинен розглядати справи проти корупціонерів, що також є прийомом з політичного арсеналу, проте не можна сказати, що Артем Ситник в цьому неправий.

Якщо голова НАБУ буде продовжувати конфліктувати з владою, як у випадку з фірмами братів Дубневичів, він може отримати серйозні проблеми, в тому числі прийняття ВР законопроекту №7362 «Про внесення змін до деяких законів України щодо парламентського контролю», який дає Раді право звільняти без проведення аудиту керівництво антикорупційних органів. Про таку можливість пише активний прихильник НАБУ, голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

В такому випадку Артем Ситник зможе експлуатувати ще й образ страждальця від влади за правду, вельми популярний в Україні.

Підтримка антикорупціонерів нардепами, МВФ і громадськими працівниками

Як можливий серйозний політичний гравець Артем Ситник може похвалитися деякими активами і крім займаної посади.

У ВР існує група лобістів НАБУ з числа так званих єврооптимістів на чолі з нардепом від БПП Сергієм Лещенком. Саме вони в листопаді 2017 року виступали організаторами брифінгу Анни Соломатіної про корупцію в НАПК.

За симпатії до НАБУ, як вважається, поплатився своєю посадою голови парламентського комітету з питань запобігання та протидії корупції народний депутат Єгор Соболєв від «Самопомочі».

Швидше за все знайдуть підтримку політичні амбіції Ситника і на Заході, у всякому разі МВФ жорстко розкритикував президентський варіант створення Антикорупційного суду.

Є у Ситника і суспільне лобі, представлене тим самим головою правління Центру протидії корупції Віталієм Шабуніним. Правда справи останнього зараз йдуть не кращим чином – після конфлікту з ударом кулаком в обличчя 8 липня журналіста, що працює в Інтернет-ТВ «Голос народу» Всеволода Філімоненка проти громадського працівника було порушено кримінальну справу.

18 січня Віталію Шабуніну була вручена підозра щодо кримінального провадження в рамках частини 2 статті 345-1 «Погроза або насильство щодо журналіста», що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років.

Можливо, таким чином через Шабуніна та штраф у 1700 гривень очільнику НАБУ шлють «джентельменські» попередження щодо його політичних амбіцій і продовження розслідувань низки кримінальних проваджень?

Втім, не виключений варіант того, що чутки про політичні амбіції Артема Ситника розпускають його опоненти, щоб нівелювати діяльність, яку веде керівник НАБУ по боротьбі з корупціонерами, що правда, судячи з відсутності судових вироків, поки у нього виходить досить посередньо.

Поділитися в соц мережах
Залишити коментар

Вибір редакції

«Зливай бензин»: на АЗС паливо б’є цінові рекорди

Початок 2018-го року ознаменувався для українських автовласників серйозним зростанням цін на пали...

12/2/2018

Продовження суду над Януковичем: несподівані наслідки

Дивний суд над колишнім президентом України Віктором Януковичем мляво триває з травня 2017 року, ...

9/2/2018

Державний борг України: можемо і не віддати

Протягом останніх кількох років над Україною постійно нависає тінь дефолту, тобто неможливості де...

7/2/2018

Державні дотації аргаріям дозволяють отримати надприбутки олігархам

У всіх цивілізованих країнах державна підтримка вітчизняного виробника є абсолютно нормальним яви...

7/2/2018