Понеділок, 22 cічня, 2018
КУРС НБУ
USD
28.84
EUR
35.34
RUB
0.509

Що президент готує Донбасу?

Президент Украины Петр Порошенко

У парламенті, українському суспільстві і в експертних колах тривають суперечки щодо ініціатив президента України Петра Порошенка по Донбасу. Якщо закон про продовження особливого порядку місцевого самоврядування в ОРДЛО був схвалений Верховною Радою і набув чинності, то законопроект «про реінтеграцію Донбасу» тільки готується до другого читання. Як президентські ініціативи вплинуть на ситуацію на сході України і чи допоможуть вони в реінтеграції окупованих територій з’ясовували журналісти МаркерУА.

Донбас – реальна альтернатива Мінську

Влітку-восени 2014 року на непідконтрольній території гриміли запеклі бої й завдяки мінському переговорному процесу їхню інтенсивність вдалося знизити, хоча остаточно вони не припинилися. Мінськ, який був оголошений мирним планом вирішення цієї проблеми, так і не виконав свою місію.

Адже всі домовленості, які були досягнуті під час переговорів: припинення вогню, обмін полоненими і заручниками, передача під контроль України неконтрольованих нею ділянок державного кордону, відновлення роботи українських банків на території «Л/ДНР» і багато іншого так і залишилися, фактично, на папері.

У рамках реалізації Мінська в жовтні 2014 року Верховною Радою був прийнятий закон, що надав непідконтрольним районам Донбасу «особливий статус самоврядування», в якому незаконні воєнізовані формування оголошувалися «народною міліцією», їхні учасники, які не фігурували в особливо тяжких злочинах, отримували амністію, а також готувалися вибори в органи місцевої влади. Але, як і інші пункти Мінських домовленостей, цей закон не був реалізований.

Читайте також
Київський губернатор: молодіжний активіст і пташеня гнізда Медведчука

Через три роки неефективність досягнутих домовленостей була очевидною, особливо після торгової блокади самопроголошених «ЛНР» і «ДНР».

Влітку 2017 року секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов заявив про розробку нового законопроекту, який повинен був стати основою механізму повернення непідконтрольних територій Донбасу до складу України. Законопроект одразу ж отримав неофіційну назву – «закон про реінтеграцію Донбасу» і в липні було презентовано його «чорновий» варіант.

Законопроект, варто зазначити, не вражав: 11 статей і незакінчених прикінцевих положень законопроекту мали кілька важливих частин, які стосувалися
проголошення непідконтрольною частини Донбасу окупованими Російською Федерацією з наданням РФ статусу «окупанта»; зняття Україною з себе відповідальності за те, що відбувається на окупованих територіях і легалізацію використання ЗСУ на території країни без формального оголошення війни.

Однак найважливішому, що було анонсовано секретарем РНБО – механізму реінтеграції Донбасу, в документі місця не знайшлося.

Втім, роботу над законопроектом обіцяли продовжити восени, і депутати пішли на літні канікули, надавши можливість президенту напрацювати свої ініціативи щодо повернення Донбасу.

Повернення Донбасу: запитання без відповіді

На початку жовтня стало відомо, що до Верховної Ради буде внесений доопрацьований літній законопроект про реінтеграцію Донбасу, причому в нього буде входити пропозиція про продовження «особливого порядку місцевого самоврядування для окремих районів Донецької та Луганської областей», прийнята у рамках Мінських угод й термін якої завершувався 16 жовтня.

З огляду на непросте ставлення низки політичних сил, які виступали проти подібної пропозиції, баталії навколо закону обіцяли бути спекотними. Зрештою, 4 жовтня президентом було внесено до Верховної Ради відразу два законопроекти: № 7163 «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях» і №7164 «Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей».

Законопроект №7163, по суті, виявився тим самим липневим проектом, анонсованим Олександром Турчиновим, що пройшов невеличкий «косметичний ремонт» і який доповнили прикінцевими положеннями.

Законопроект передбачав:

1) проголошення Російської Федерації державою-агресором з покладанням на неї відповідальності за ситуацію на тимчасово непідконтрольних територіях Донбасу;

2) проголошення метою державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях звільнення цих територій і відновлення конституційного ладу, захисту прав, свобод і законних інтересів громадян України, які постраждали в результаті російської агресії;

3) в статтях 8-9 фактичне проведення легалізації використання ЗСУ (поряд з іншими збройними і воєнізованими формуваннями від СБУ до ДСНС) для забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій і Луганській областях. Як відомо, практика використання армії всередині України без оголошення війни, але в умовах проголошеної антитерористичної операції, викликала неабияку юридичну колізію. Крім того,  проведення операції має повністю перейти в руки Міністерства оборони, підпорядкувавши проведення всіх операцій Об’єднаному оперативному штабу Збройних сил України.

Але механізм повернення окупованої частини Донбасу знову не був прописаний, що зробило неофіційну назву закону «про реінтеграцію» абсолютно безглуздою.

Законопроект №7164 «Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей» складався всього з однієї статті, яка на рік продовжувала термін дії «особливого статусу місцевого самоврядування для окремих районів Донецької та Луганської областей».

Саме другий законопроект став основним каменем спотикання між політичними силами в парламенті, оскільки надання, та ще й продовження спецстатусу, викликає серйозне несприйняття у «Самопомочі», яка заявила про це відкрито, частково – у «Народного фронту», а також – у «Батьківщини» , Радикальної партії і «Опозиційного блоку».

Результатом цього стали зрив голосування щодо президентських законопроектів, бійка і запалена димова шашка в залі Верховної Ради.

Тим часом, його прийняття дозволяло продовжити дію Мінських угод, уникнувши звинувачень в їх зриві Україною.

Президенту Петру Порошенку довелося особисто доводити депутатам необхідність прийняття законопроектів по Донбасу. Невідомо – прокинулася совість або численне «кнопкодавство» депутатів сприяло, але 5 жовтня обидва законопроекти були прийняті за основу: за закон про реінтеграцію Донбасу проголосували 233 депутати, а за законопроект про продовження спецстатусу Донбасу – 229 народних обранців.

За словами президента, прийняття обох законів дозволить «підсилити нашу позицію в боротьбі за звільнення заручників і в питанні можливого розміщення миротворців ООН на Донбасі. Росія як країна-агресор не матиме ніякого права на участь у цій місії».

Незважаючи на те, що Верховна Рада прийняла в цілому президентський законопроект №7164 «Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей», який уже став законом, і що парламент прийняв у першому читанні інший «донбаський» законопроект № 7163 «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей України», їх прийняття залишило без відповіді питання: яким буде механізм повернення Донбасу; а також додало нові, головним з яких стало – як будуть розвиватися відносини з агресором?

«Велика війна» України з Росією за Донбас

Проголошення однією країною іншої агресором і окупантом зазвичай має такі правові наслідки: як мінімум охолодження дипломатичних відносин, у подальшому – їхній повний розрив, а також можливе  оголошення війни. Другий варіант, втім, виглядає малоймовірним, інакше був би реалізований ще у 2014 році під час окупації Криму.

Так на ймовірному варіанті з розривом дипломатичних зв’язків натякнув Секретар РНБО Олександр Турчинов, який заявив, що після визнання Росії країною-агресором з території України туди зможуть в’їжджати тільки розвідники і шпигуни. Так він прокоментував внесення до ВР законопроекту про тимчасове обмеження в’їзду в Росію українським державним службовцям. Здавалося б, що після подібних обмежень розрив дипломатичних відносин – неминучий.

Але подібний варіант малоймовірний, оскільки спровокує автоматичний розрив інших зв’язків, у першу чергу, економічних, що боляче вдарить і по самій Україні. Хоча дістанеться і РФ, якщо саме вона стане ініціатором розриву.

Так, за підсумками 2016 року, інвестиції з Росії – 1,667 млрд дол. склали 38% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в Україну. За підсумками 9 місяців 2017 року 54,9% енергетичного вугілля, імпортованого в Україну, постачалося з РФ.

Нарешті, за підсумками січня-вересня 2017 року, українська газотранспортна система перекачала до Європи 70 мільярдів кубометрів природного газу, що є рекордним обсягом за останні 9 років.

Читайте также
Міністерство юстиції промотує онлайн сервіси

Втім, остання обставина грає також на користь Україні, так як РФ дуже залежить від поставок газу в Європу після падіння ціни на нафту, а для постачання «блакитного палива» в обхід України виробничих потужностей не вистачає до запуску «Північного потоку-2» і «Турецького потоку», що відбудеться не раніше 2019 року. До того часу економічний інтерес буде тримати дипломатичні відносини між країнами.

Крим не Донбас: повернути не можна відмовитися

Ініціативи президента по Донбасу: введення миротворців і прийняття законопроектів про реінтеграцію, абсолютно відкинули на задній план питання окупованого РФ Криму.

Ще під час обговорення президентських законопроектів про Донбас піднімалося й питання Криму: чому в них немає згадки про півострів, адже агресором і окупантом в даному випадку також виступає Російська Федерація?

Внести це питання в законопроект про Донбас президент Петро Порошенко обіцяв 5 жовтня на засіданні президентської фракції після невдалого голосування.

«Дійсно, питання Криму буде до другого читання в цьому законі. Крім того, інше питання, запропоноване нашими колегами з “Народного фронту”, яке ми повністю підтримуємо в цьому законі – це питання верифікації виведення російських військ з окупованої території», – підтвердив глава фракції Блоку Петра Порошенка Артур Герасимов під час «круглого» столу в Києві 9 жовтня.

Падіння інтересу України до Криму викликало реакцію у Європі. Так президент Чехії Мілош Земан під час звернення до депутатів Парламентської асамблеї Ради Європи в Страсбурзі запропонував заплатити Україні й узаконити анексію Криму.

Хоча МЗС Чехії заявило, що президент висловлював свою особисту думку, а не офіційну позицію країни, дана заява демонструє, що у Європі все-таки не зовсім розуміють позицію України щодо «кримського питання», в тому числі через відсутність конкретного юридично закріпленого статусу.

Поділитися в соц мережах
Залишити коментар

Вибір редакції

Заражений Донбас

Екологічно неблагополучний регіон з початком бойових дій і зовсім перетворився на вируючий казан ...

22/1/2018

Європа стає небезпечною для українських олігархів і їхніх активів

Кінець 2017 - початок 2018 років ознаменувався для декількох великих українських бізнесменів ареш...

19/1/2018

«Агент Лоліта» або хто підбурює президентів України і Грузії

Старий Новий рік в Україні в 2018 році безсумнівно запам'ятається надовго, але аж ніяк не дивною ...

16/1/2018

Баядера – «Національна горілчана компанія» Святослава Нечитайла

Алкогольний бізнес завжди вважався одним з найбільш вигідних в Україні. Правда, що стоїть за міль...

15/1/2018