Cубота, 24 лютого, 2018
КУРС НБУ
USD
27.07
EUR
33.23
RUB
0.476

Оновлення Центвиборчкому та інтереси політичних гравців

новый состав Центризбиркома

Майбутні президентські вибори у 2019 році можуть стати для чинної влади справжнім випробуванням, тому в Адміністрації Петра Порошенка почали готуватися до них вже зараз.

Оновлення Центрвиборчкому не в інтересах нинішньої влади

Перспективи на майбутніх виборах для БПП і Петра Порошенка можна назвати досить хиткими, адже за даними соціологів із фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва та Центру Разумкова, різниця у президентському рейтингу Юлії Тимошенко (8,7%) та Петра Порошенка (7,6%) становить трохи більше одного відсотка, до того ж, не на користь останнього. Крім того, порівняно з груднем 2016 року, кількість українців, які підтримують Порошенко, скоротилося на 1,7%.

Дослідження американського Міжнародного республіканського інституту свідчать про те, що перевага не на боці провладної партії та чинного президента. Так, згідно з проведеним інститутом соцопитуванням, безумовним лідером серед українських партій є «Батьківщина» (8%), на другому місці Оппоблок з 6%, далі йде партія Вадима Рабиновича «За Життя», а замикає четвірку Блок Петра Порошенка «Солідарність» з 5%.

Примітно, що дані вітчизняних соціологів різняться з даними їхніх колег із США. Рейтинг найпопулярніших українських політичних сил в інтерпретації фонду «Демократичних ініціатив» виглядає трохи інакше: «Батьківщина» – 11%, БПП «Солідарність» і «За Життя» – 9%, а «Громадянська позиція» і «Самопоміч» (які в американській версії ледве дотягують до п’ятивідсоткового бар’єру) – 7%.

Очевидно, що такий стан політики на можливих дострокових виборах у Верховну Раду України і під час майбутньої президентської гонки навряд чи влаштовує нинішню владу, тому в Адміністрації президента спробували вирішити це питання радикально, використовуючи принцип «важливо не як голосують, а хто і як рахує».

новый состав ЦИК

Передумови для перезавантаження Центрвиборчкому

Ще під час подій на Майдані у лютому 2014 року, Петро Порошенко, на правах представника опозиції, вимагав кардинальної зміни складу ЦВК. Після Революції Гідності кардинального перезапуску Центрвиборчкому не відбулося, а пішли незначні кадрові перестановки. За поданням виконуючого на той час обов’язки президента України Олександра Турчинова, від обов’язків членів комісії були звільнені представник КПУ Юрій Донченко і Олександра Копиленка з Партії регіонів. Їх замінили «ударівець» Олег Діденко і представниця ВО «Свобода» Катерина Березюк (Махницька) – дружина колишнього в.о. генпрокурора. З того часу склад ЦВК залишався незмінним, незважаючи на те, що з 1 червня 2014 року повноваження 12 з 15 її членів повністю закінчилися. Щоб усунути це непорозуміння і як можна швидше провести президентські і парламентські вибори в умовах російської агресії, Верховна Рада прийняла рішення вилучити із закону про Центрвиборчком заборон на участь у засіданнях членів, чиї повноваження вже скінчилися.

Читайте також
Декомунізація: в Україні підбираються до залишків комунізму

До слова, шестеро із «врятованого» складу (Андрій Магера, Михайло Охендовський, Броніслав Райковський, Жанна Усенко-Чорна, Олександр Чупахін, Валерій Шелудько) є старою гвардією Центрвиборчкому і були призначені ще в 2004 році, а в 2007 році просто обрані на свої посади повторно. До того ж деякі члени комісії увійшли до її складу за квотами вже не існуючих на сьогоднішній день партій. Наприклад, Райковський увійшов у ЦВК за квотою КПУ, яка вже більше двох років заборонена на території України.

Дата поновлення Центрвиборчкому неодноразово переносилася, аж до весни 2016 року, коли Петро Порошенко подав на розгляд список із 12 прізвищ, проте питання з перезавантаженням повисло в повітрі через численні розбіжності поглядів у парламенті. У лютому 2018 року список «прострочених» членів комісії поповнився ще одним прізвищем. В решті решт, у Центрвиборчкомі залишилися тільки два на 100% повноправних члени – Березюк та Діденко.

Директор Українського центру економічних і політичних досліджень Дмитро Разумков вважає, що у зв’язку з простроченим статусом переважної більшості представників ЦВК, говорити про легітимність Верховної Ради нинішнього скликання можна з певною натяжкою, так як її, в принципі, можна оскаржити. На думку Разумкова, саме цей факт протягом останнього року змушував серйозно нервувати чиновників ЄС. Голова Представництва Євросоюзу в Україні Хьюг Мінгареллі постійно нагадував українському уряду про необхідність перезавантаження, а в листопаді 2017 року до нього приєдналися і посли країн «Великої сімки».

За словами голови Центрвиборчкому Михайла Охендовського, основна причина затягування перезавантаження ЦВК полягає в тому, що будь-який з можливих проектів нової комісії виглядає набагато гірше і не влаштовує парламентську більшість.

Як би там не було, але відповідальність за це повністю лежить на плечах президента та Верховної Ради, які зволікають з прийняттям необхідних рішень.

Щодо перезавантаження ЦВК висловився колишній заступник голови СБУ Віктор Трепак. «Якщо б зміна відбулася вчасно, то новий склад Центрвиборчкому зміг би провести тільки одні президентські і одні парламентські вибори (до 2019 року). Але керівництво держави, очевидно, хоче зберегти владу в своїх руках якомога довше, а для цього йому потрібно мати у своєму розпорядженні «ручний» інструмент організації виборів… Саме тому зміну складу ЦВК весь час відкладали і переносили», – зазначає він.

В ЦВК потраплять 14 друзів БПП і Народного фронту

Механізм оновлення Центрвиборчкому досить простий: президент вносить у Верховну Раду список кандидатів у члени ЦВК, а Верховна Рада голосує за кожного з них окремо. Голова держави може вносити кандидатури як за власним розсудом, так і за рекомендаціями парламентських фракцій. На законодавчому рівні детально процедура не прописана. Але існує негласне правило, згідно з яким у розподілі місць діє квотний принцип, що залежить від кількості місць фракції в Раді.

Читайте також
В Україні розгорається битва за партії «лівих»

Якщо керуватися цим принципом, то при нинішньому розподілі сил, більшість місць у Центрвиборчкомі має належати представникам БПП, наступною за чисельністю повинна стати фракція «фронтовиків». Незважаючи на те, що Оппоблок з його 43 депутатами представляє у Верховній Раді третю за величиною силу, а «Батьківщина» менше Радикальної партії всього на одного представника (20 депутатів), місць для цих партій у списку з 14 кандидатів у ЦВК, наданому президентом наприкінці січня, не знайшлося.

Петро Порошенко виступив за те, щоб у новому складі ЦВК не було представників «старої гвардії», тому від кандидатур Андрія Магери (якого «фронтовики» хотіли зробити головою ЦВК), Михайла Охендовського (ставленика Оппоблока) та Жанни Усенко-Чорної («Батьківщина») довелося відмовитися. Спочатку на 13 вакантних місць президентом без жодних пояснень було запропоновано 14 кандидатур, до того ж, 10 прізвищ вже фігурували у списку зразка 2016 року. БПП і «Народний фронт» висунули по 5 кандидатів, а Радикальна Партія, «Самопоміч», «Відродження» і «Воля народу» – по одному.

У Комітеті виборців України заявили, що вважають ситуацію з розподілом місць ненормальною, так як вона суперечить ухваленій на зимовій сесії ПАРЄ поправці до резолюції про необхідність пропорційного представництва всіх фракцій українського парламенту в новому складі Центральної виборчої комісії.

Після гучних протестів з боку пригнічених президентським рішенням партій «Батьківщина» і Оппоблок, правляча коаліція вирішила піти на поступки. 5 лютого на сторінці Андрія Парубія у Facebook з’явився оновлений список кандидатів, в якому Надія Синиця, яка представляє «Народний фронт», була замінена представником фракції «Батьківщина» Андрієм Євстигнєєвим.

Щойно Президент України вніс подання на членів Центральної виборчої комісії до Парламенту. Я невідкладно дав доручення в…

Posted by Андрій Парубій on 2018 m. vasario 5 d.

Раніше представниця президента в парламенті Ірина Луценко запевнила Оппоблок, що одне місце для них у ЦВК все ж залишили і потрібно лише узгодити прізвище. Опозиціонери не заспокоїлися на досягнутому і тепер вимагають права висунути дві кандидатури замість однієї, мотивуючи це великою чисельністю своєї партії.

Склад фракцій і груп на сьогодні виглядає так: від БПП в члени ЦВК висунуто 6 кандидатів, «Народний фронт» пропонує трьох, Опозиційному блоку обіцяно 1 місце, а у «Самопомочі», «Відродження», Радикальної партії, «Батьківщини» та «Волі народу» по одній кандидатурі.

Ситуація, яка склалася з 15 претендентами на 13 вакантних місць нагадує гру в музичні стільці, за правилами якої гравцям необхідно встигнути зайняти місця на стільцях, розставлених, як тільки закінчується мелодія. Стільців повинно бути менше, ніж гравців. Зараз усе залежить від політичної вправності учасників гри і того, хто вмикає музику. Втім, деякі експерти вважають, що повного перезавантаження ЦВК взагалі може не бути через протиріччя всередині великих фракцій і низької фракційної дисципліни.

Також поки залишається загадкою, хто ж очолить Центрвиборчком після незмінного Охендовського: Світлана Кустова, яка представляла інтереси Петра Порошенка в ЦВК на минулих виборах, креатура від «Народного фронту» Світлана Бернацька або губернатор Харківської області Юлія Світлична, близька до екс-глави АП Бориса Ложкіна. Ясно одне, цю посаду коаліція не довірить нікому сторонньому. Занадто високі ставки напередодні президентських виборів.

Директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала в одному зі своїх інтерв’ю влучно назвав те, що відбувається навколо виборів до Центрвиборчкому, серіалом, який доволі яскраво демонструє, наскільки сильно влада нехтує законом. І, судячи з усього, до закінчення цього серіалу ще дуже далеко, адже серед вимог Заходу не тільки перезавантаження ЦВК, але і остаточне ухвалення Виборчого кодексу, до якого уже внесли понад 4 тис. поправок.

Поділитися в соц мережах
Залишити коментар

Вибір редакції

«Зливай бензин»: на АЗС паливо б’є цінові рекорди

Початок 2018-го року ознаменувався для українських автовласників серйозним зростанням цін на пали...

12/2/2018

Продовження суду над Януковичем: несподівані наслідки

Дивний суд над колишнім президентом України Віктором Януковичем мляво триває з травня 2017 року, ...

9/2/2018

Державний борг України: можемо і не віддати

Протягом останніх кількох років над Україною постійно нависає тінь дефолту, тобто неможливості де...

7/2/2018

Державні дотації аргаріям дозволяють отримати надприбутки олігархам

У всіх цивілізованих країнах державна підтримка вітчизняного виробника є абсолютно нормальним яви...

7/2/2018