Cубота, 24 лютого, 2018
КУРС НБУ
USD
27.07
EUR
33.23
RUB
0.476

Півроку на вибір: президент підтвердив, що думає про другий термін

выборы президента порошенко

25 січня на традиційному «Українському сніданку» в Давосі (Швейцарія) під час економічного форуму президент України Петро Порошенко відповів на питання чи планує він балотуватися на другий термін.

Гарант зізнався, що наступні півроку будуть ключовими для відповіді на це питання, так як саме від того, чи будуть ці 6 місяців успішними і буде залежати його рішення про другий термін. Даний термін був названий президентом очевидно тому, що наступні президентські вибори в Україні мають відбутися навесні 2019 року, передвиборна кампанія і підготовка почнеться восени, тобто визначатися з рішенням потрібно влітку.

Давши таку розпливчасту, хоча і в цілому цілком логічну відповідь, президент Петро Порошенко, схоже, просто залишив собі резерв часу, оскільки у журналістів і експертів немає особливих сумнівів щодо рішення Петра Олексійовича.

Другий термін Порошенка залежить від соціальних ініціатив

Власне, все частіше лунають думки про те, що Порошенко мало чим відрізняється, при тому не в кращу сторону, від екс-президента Віктора Януковича. Враховуючи зростаючу антипатію, як у рядового населення, так і в українських політиків, вибір у Петра Олексійовича схожий на вибір «товариша Саахова» в кінофільмі «Кавказька полонянка»: «ЗАГС або прокуратура».

Що виберуть більшість – зрозуміло, навряд чи Петро Порошенко відрізняється від них.

Але одна справа – гучні політичні заяви, що належать до того ж опонентам, і інше – політичні дії.

Традиційно в Україні кандидати намагаються поліпшити життя електорату в матеріальному плані.

У цьому сенсі 2017 рік став знаковим: з 1 січня 2017 року мінімальна заробітна плата українців була підвищена відразу вдвічі – з 1600 до 3200 гривень. Хоча багато експертів і передрікали обвал малого бізнесу і зменшення суб’єктів підприємницької діяльності через зростання навантаження на фонд оплати праці вдвічі, цього не сталося.Хоча в кінці 2016- го року багато приватних підприємців закрили свої ПП.

Цікаво, що в тому ж 2016 році з ініціативою підвищення мінімальної заробітної плати виступав і голова Державної фіскальної служби України Роман Насиров, за що був нещадно розкритикований.

Читайте також
Субсидії: чому вони скорочуються і що з ними буде в 2018

Піаритися на темі зростання соціальних стандартів навесні 2017 року спробував і явний претендент на роль президента України, лідер Радикальної партії України Олег Ляшко, зареєструвавши законопроект, що пропонує підняти «мінімалку» відразу до 5 тисяч гривень з 1 жовтня, але прем’єр Володимир Гройсман назвав його «популістським» і законопроект не пройшов далі стадії ознайомлення в стінах парламенту.

А вже в грудні президент Петро Порошенко заговорив про необхідність зростання мінімальної пенсії ще майже на третину – з 3200 до 4100 гривень.

«Два роки тому ми кардинально, практично вдвічі, знизили єдиний соціальний внесок. Зараз можемо говорити про об’єктивний і очевидний позитивний ефект. Як і від збільшення вдвічі мінімальної зарплати. Пам’ятайте, скільки нас критикували, що це буде і бізнес душити, і зажене в тінь, а навпаки – вивело з тіні. Це рішення, яке було введено на початку цього року. Це безпрецедентне рішення в умовах України. Це правильне рішення, і на моє переконання, його слід продовжувати», – заявив він.

«Ми зможемо проаналізувати ситуацію за підсумками півріччя або трьох кварталів та прийняти рішення про підвищення мінімальної заробітної плати до 4100 грн.», – додав президент.

На відміну від потенційного конкурента на виборах 2019 року Олега Ляшка президентська ініціатива отримала підтримку, правда трохи більше, ніж наполовину – з 1 січня 2018 року згідно з Державним бюджетом України, мінімальна заробітна плата в країні зросла з 3200 до 3723 гривень.

З огляду на те, що за даними Держстату України в 2016 році заробітну плату до 3000 гривень отримували близько 30% українців, серед яких було багато бюджетників, які працюють в сфері медицини та освіти, приблизно кожен третій українець після зростання мінімальної заробітної плати зміг на собі відчути зростання соціальних стандартів, що безперечно оцінювалося ними позитивно і грає на руку можливим президентським амбіціям Петра Порошенка.

«Дісталося» в жовтні і пенсіонерам: одночасно з пенсійною реформою, яка збільшила пенсійний вік для українців, для вже діючих пенсіонерів було проведено перерахунок. Як завжди, перерахунок у кожного виявився свій: хтось міг похвалитися зростанням пенсії вдвічі, а хтось всього лише доданими 50 гривнями. Проте в цілому, за заявою прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, пенсії майже 5 млн. українців зросли більш, ніж на 400 гривень.

Читайте також
Що змінилося в Україні з настанням 2018 року

Поряд зі зростанням пенсій і мінімальної заробітної плати українці зітхнули вільніше і в плані зростання комунальних тарифів, які також впливають на електоральні вподобання українців. Вперше за останні роки зростання тарифів на комунальні послуги майже не відбулося, тільки з 1 березня 2017 року тарифи на електроенергію збільшилися, в середньому, на 25%, в порівнянні з торішніми і в 3,5 рази, якщо порівнювати з розцінками, які діяли в 2015 р .

Правда, зростання ціни на імпортний газ робить підйом тарифу на газ, тепло і гарячу воду в 2018-му році практично неминучим, так що стабільність в цьому питанні в 2017-му році для українців буде особливо цінною.

Дещо зіпсувала картину інфляція, яка за офіційними даними склала 12,5% і запам’яталася українцям зростанням цін на курятину – 32%, сало – 67%, свинину – 47%, яловичину – 34%, хліб – 20%.

Втім, це традиційний наслідок серйозного зростання заробітних плат і пенсій, яке супроводжувало соціальні ініціативи будь-якого уряду і кандидата напередодні виборів.

Конкуренти на президентських виборах дихають у потилицю Порошенку

Зростання соціальних стандартів напередодні виборів, як правило, говорить про початок боротьби за електорат, який в умовах сьогоднішньої України багато в чому відчуває розчарування, невдоволення змінами і не завжди готовий взагалі брати участь у виборах, зосереджуючись на особистих насущних проблемах.

У цьому сенсі ситуація для президента не така погана, як здається, хоча за даними останнього соціологічного опитування він і займає друге місце серед електоральних уподобань українців, однак розрив з лідером невеликий.

Як свідчить грудневе опитування фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва та соціологічної служби Центру Разумкова, презентоване 23 січня в Києві, лідерами президентського рейтингу є лідер ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко і чинний президент Петро Порошенко.

Готовність взяти участь у президентських виборах висловили 67,1% респондентів, а скоріше не готові 20,4%.

Якби вибори президента відбулися в кінці грудня 2017 року, 8,7% всіх опитаних підтримали б Юлію Тимошенко, а 7,6% – Петра Порошенка. При цьому з тих, хто планує піти на вибори, лідера «Батьківщини» підтримують 12,1%, а чинного президента – 10,2%.

По 5,8% підтримки набрали лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко (7,8% тих, хто пішов би на ділянку) і лідер партії «За життя» Вадим Рабинович (7,7% готових голосувати).

Читайте також
Українських антикорупціонерів може врятувати тільки політика

Лідер Радикальної партії Олег Ляшко набрав 4,8% підтримки всіх респондентів і 6% голосів тих, хто пішов би на вибори. Далі в рейтингу йдуть лідер партії «Опозиційний блок» Юрій Бойко (3,8% і 5,2% відповідно) і лідер партії «Самопоміч» Андрій Садовий (3,5% і 4,9%).

Перше місце Юлії Тимошенко багато в чому пояснюється зайнятою нею позицією ярого критика і опонента діючої, точніше навіть, будь-якої влади, у чому Юлія Тимошенко традиційно сильна, особливо коли опонент, як в даному випадку Петро Порошенко, дає численні приводи для критики.

У такій ситуації для президента особливо важливим залишається вибір пріоритетів для майбутньої передвиборної кампанії. Можливо, саме на це Петро Порошенко і його політтехнологи і постараються витратити вже згадані раніше півроку.

Швидше за все, після успіхів на зовнішньополітичній арені 2017 роки як-то введення для України безвізового режиму і згода США на надання летального зброї, що було серед обіцянок гаранта ще в 2014-2015 роках, Петро Олексійович перенесе фокус своєї діяльності на внутрішню політику. Тим більше, що з останньою справи йдуть куди гірше, провиною чому зростання корупції та корупційних скандалів, вже згадувана інфляція. Так і зовнішньополітичні успіхи президента, як показала практика, для більшості українців все-таки не є в числі безумовних пріоритетів.

На думку експертів у своїй передвиборчій кампанії Петро Порошенко намагатиметься максимально використовувати тези про політичне єднання і недопущення внутрішніх конфліктів, тим самим швидше за все натякаючи на своїх майбутніх конкурентів по президентським перегонам.

«Заклики президента до консолідації рефреном повторюються в президентських промовах. Це, безумовно, спроби його позиціонування (іншими словами, виділення себе на тлі інших. – прим. ред.) і таргетування (фокусування на цільовій аудиторії. – прим. ред.). Цільові групи Порошенка – умовно “патріоти” і бюджетники. У їхніх головах Банкова хоче створити образ Порошенка як національного лідера, який печеться про країну і намагається згладити суперечності і об’єднати опонентів перед обличчям зовнішньої загрози», – каже політолог Руслан Бортник в інтерв’ю виданню «Страна.юа».

Читайте також
«Переселенський фронт»: перемоги і поразки

Правда поряд із зовнішніми закликами про єднання до електорату, на ділі президент продовжує чинити тиск на своїх опонентів. Один з останніх прикладів – поява ініціативи Національної ради з питань телебачення і радіомовлення про заборону до виступу політиків в ролі ведучих на каналі. Тим самим президент може завдавати удару по конкурентах в майбутній президентській гонці, видаляючи їх з ефіру.

Альтернативи Порошенку на виборах президента немає

Тим часом народ України бажав би бачити в політиці нові обличчя. Згідно з дослідженнями, дві третини населення країни (66,7%) вважають, що Україна потребує нових політичних лідерів, однак лише 18,8% вірить, що такі лідери вже є.

До нових облич української політики безсумнівно можна віднести Надію Савченко, до речі також вельми активну телеведучу. Її, за даними опитування, на виборах президента підтримали б 2,3% опитаних. Кращі показники має голова партії «Самопоміч» Андрій Садовий – 3,4%, умовно «нові» Дмитро Ярош, і лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок можуть похвалитися 1,6% і 1,1% відповідно.

Як показали вибори в об’єднані територіальні громади 29 жовтня 2017 року, українці як і раніше не надто люблять, коли їх ставлеником виявляється особа, котра належить до якоїсь політичної партії, у всякому разі 53,2% обраних сільських і селищних голів виявилися безпартійними.

Ось і виходить так, що реальної альтернативи українцям не нададуть і на результат електоральних переваг можуть вплинути багато факторів, які простіше забезпечити вже діючому президенту.

Поділитися в соц мережах
Залишити коментар

Вибір редакції

«Зливай бензин»: на АЗС паливо б’є цінові рекорди

Початок 2018-го року ознаменувався для українських автовласників серйозним зростанням цін на пали...

12/2/2018

Продовження суду над Януковичем: несподівані наслідки

Дивний суд над колишнім президентом України Віктором Януковичем мляво триває з травня 2017 року, ...

9/2/2018

Державний борг України: можемо і не віддати

Протягом останніх кількох років над Україною постійно нависає тінь дефолту, тобто неможливості де...

7/2/2018

Державні дотації аргаріям дозволяють отримати надприбутки олігархам

У всіх цивілізованих країнах державна підтримка вітчизняного виробника є абсолютно нормальним яви...

7/2/2018