Cубота, 24 лютого, 2018
КУРС НБУ
USD
27.07
EUR
33.23
RUB
0.476

Декомунізація: в Україні підбираються до залишків комунізму

декоммунизация в Украине

Серед багатьох рішень влади, що викликали серйозний резонанс в українському суспільстві, одне з найважливіших місць займала програма «декомунізації», прийнята в 2015 році.

Декомунізація передбачала відмову від тоталітарної радянської минувшини, що виражалося в демонтажі пам’ятників комуністичного минулого, перш за все постаментів Леніну, які були чи не в кожному українському місті і селі, а також перейменування багатьох населених пунктів, названих на честь комуністичних діячів.

У січні 2017 року в Інституті національної пам’яті України відзвітували про завершення даної роботи на 90% і ось через рік активісти ГО «Правозахисна група« СІЧ» вирішили довести справу до кінця, зареєструвавши на офіційному інтернет-представництві президента України петицію про перейменування Дніпропетровської області в Січеславську.

Декомунізація в Україні на прикладі Леніна

Юридичною підставою для декомунізації став прийнятий Верховною Радою 31 березня 2015 року так званий «декоммунізаційний» пакет з 4 законів, в рамках виконання якого планувалося змінити назви населених пунктів, вулиць та провести демонтаж пам’ятників вождям соціалістичної епохи.

Зрозуміло, таке рішення було сприйнято в суспільстві і жителями «декоммунізованих» міст більш ніж неоднозначно, адже для них назви населених пунктів, вулиць, пам’ятники були частиною їх повсякденного життя та історії.

Додавали роздратування і рекомендації Інституту національної пам’яті з перейменування населених пунктів: так, місто Комсомольськ на Полтавщині став називатися «Горишні плавні».

Під декомунізацію підпали і два обласних центри – Дніпропетровськ і Кіровоград. Як жителі, так і влади міст досить активно чинили опір перейменуванню, але лише відтягнули перейменування майже на півтора року, ставши влітку 2016 року Дніпром і Кропивницьким відповідно.

Справжні баталії вирували навколо пам’ятників радянської епохи, нерідко переростали в бійки між прихильниками і противниками їх знесення.

На боці останніх нерідко виступали і чиновники, які знаходили досить оригінальні способи уникнути демонтажу пам’ятників.

Наприклад, в місті Волноваха Донецької області, підконтрольному Україні, депутати міської ради в жовтні 2015 року перейменували пам’ятник Чапаєву, який підлягав знесенню, в монумент «Козак». Таким чином, пам’ятник був виведений з числа тих, які підлягають демонтажу в рамках кампанії про декомунізацію. Однак через 11 місяців, у вересні 2016 року, пам’ятник був все ж знесений як через виконання вимог законодавства, так і через рівень підвищеного радіаційного фону монумента.

Не врятували і найбільший пам’ятник Леніну в Україні в місті Запоріжжя, одягнувши його в вишиванку, в березні 2016 року пам’ятник покинув свій постамент.

На початку 2017 року в Інституті національної пам’яті України заявили про завершеність декомунізації приблизно на 90%, решта ж 10% представляли собою в основному невеликі вулиці в глухих селах за словами директора інституту Володимира В’ятровича.

Так, змінили назви 32 міста, в тому числі 2 обласних центри, 955 сіл і селищ міського типу, 25 районів, 51493 вулиці, площі і сквери, знесені 2389 пам’ятників і пам’ятних знаків тоталітарним вождям, в числі яких 1320 пам’ятників Леніну.
«На 90% план по декомунізації виконаний. Уточнюємо інформацію по окремих областях, у 2017 році перейменування та знесення ідолів відновиться.

Тривають суперечки щодо демонтажу деяких монументів, найбільш обговорюваний – кінний пам’ятник Миколі Щорсу в Києві. Поки його захищає Мінкультури, яке визнало пам’ятник культурною цінністю. Але, вважаю, що в будь-якому випадку Щорса треба прибрати з громадського простору, наприклад, в музей тоталітаризму », – підвів підсумок В’ятрович.

Декомунізація: в Одесі щось пішло не так

Зовнішню ідилію декомунізації в квітні розбила сесія Одеської міської ради. 49 голосами “за” при 4 “проти” і 8 “хто не голосував” депутати скасували прийняте роком раніше рішення про перейменування 56 вулиць міста і дали їм назву відповідно до рекомендацій історико-топонімічної комісії. В результаті старі назви повернули провулку Бабушкіна, вулицями Бірюкова, Валентини Терешкової, Гончарова, Обнорского, Бєлінського, Бадаєва, Богданова (як таким, що не підпадають під дію декоммунізаціонного закону), а також на карти повернувся проспект Маршала Жукова.

Вулиця ж імені Карла Лібкнехта стала вулицею імені Небесної Сотні.

Рішення депутатів піддалося жорстокій критиці: спершу Приморський районний суд міста Одеси скасував рішення міськради, що не відповідає законодавству, а 29 квітня мер Одеси Геннадій Труханов прийняв рішення про призупинення дії рішення міськради про перейменування вулиць до проходження процедури громадських слухань, які, втім, так і не пройшли.

Пікантності додав і той факт, що як такої зримої декомунізації на весну 2017 року Одесі, так і не відбулося.

Читайте також
Концепція змінюється: експерти і ЗМІ все частіше змінюють ставлення до Майдану

Так, видання «112.юа» опублікувало цілий ряд фотографій вулиць міста, на яких висіли старі таблички вулиць або ж вони були просто зафарбовані фарбою, але при цьому таблички з новими назвами вулиць на будинках були відсутні.

Як вказували в статті, цьому сприяло чи то прагнення одеської влади повернутися до колишніх назв вулиць просто відмивши від фарби старі назви, чи то за відсутності коштів на закупівлю нових табличок.

Власну декомунізацію українські міста повинні були оплачувати самі, але дізнатися в яку суму це обійшлося, вкрай важко.

Так, Дніпро виділив близько 900 тис. грн, правда, лише на демонтаж пам’ятників комуністичної епохи: в Запоріжжі змогли знайти втричі більше – 2,7 млн ​​грн., причому, як на демонтаж пам’ятників, так і на закупівлю покажчиків для нових назв вулиць; в Харкові заявили про необхідність виділити 10 мільйонів гривень, але остаточної суми не вказали.Нарешті, Кам’янське, колишній Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, витратив близько 650 тисяч гривень.

Закуповували таблички з назвами вулиць і будинків, і самі мешканці декоммунізірованних вулиць, благо мінімальна вартість найдешевшої пластикової таблички становить близько 40-50 гривень, правда і прослужить вона не більше 5-7 років.

Дорожчі варіанти на основі металів обійдуться від 300 гривень і не менше 1000 гривень доводилося викладати за «елітні» таблички на кшталт кованих виробів і зроблені з емальованої сталі.

Декомунізація: Січеславська область проти Конституції України

Електронну петицію, розміщену правозахисною організацією «СІЧ» 25 січня на сайті президента України, за добу підтримали понад 400 осіб з необхідних протягом 3 місяців 25 тисяч.

Читайте також
Півроку на вибір: президент підтвердив, що думає про другий термін

Однак, навіть якщо петиція набере необхідну кількість «підписів», вирішити дане питання президент все одно не зможе, так як це лежить поза сферою його компетенції.

У травні 2016 року коментуючи перейменування Дніпропетровська в Дніпро, директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович пояснив, що назва області – Дніпропетровська, залишиться до внесення змін до Конституції України.
«Дніпропетровська область згадується в Конституції, тому для її перейменування треба змінити Конституцію», – сказав він.

За його словами, це ж стосується і майбутнього перейменування Кіровограда.

В’ятрович додав, що відповідні зміни в Основний закон будуть підготовлені і подані до парламенту. Прийняття цих змін очікується одночасно з іншими змінами до Конституції, які зараз готуються в Україні – щодо децентралізації і судової реформи.

Правда, судячи з усього, ніяких змін до Конституції в Інституті національної пам’яті розроблено не було, так що, якщо петиція набере необхідну підтримку, цю місію доведеться брати на себе президенту Петру Порошенку, запропонувавши Верховній Раді змінити назву Дніпропетровської області.

Швидше за все, слідом за цим прийде черга для перейменування і Кіровоградської області.

Поділитися в соц мережах
Залишити коментар

Вибір редакції

«Зливай бензин»: на АЗС паливо б’є цінові рекорди

Початок 2018-го року ознаменувався для українських автовласників серйозним зростанням цін на пали...

12/2/2018

Продовження суду над Януковичем: несподівані наслідки

Дивний суд над колишнім президентом України Віктором Януковичем мляво триває з травня 2017 року, ...

9/2/2018

Державний борг України: можемо і не віддати

Протягом останніх кількох років над Україною постійно нависає тінь дефолту, тобто неможливості де...

7/2/2018

Державні дотації аргаріям дозволяють отримати надприбутки олігархам

У всіх цивілізованих країнах державна підтримка вітчизняного виробника є абсолютно нормальним яви...

7/2/2018