Cубота, 24 лютого, 2018
КУРС НБУ
USD
27.07
EUR
33.23
RUB
0.476

Законопроект про реінтеграцію Донбасу нівелює Мінські угоди

реинтеграция Донбасса

Через 3,5 місяця у Верховній Раді взялися за остаточне прийняття законопроекту №7163 «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях».

Після доопрацювання парламентаріями і депутатською комісією з питань національної безпеки і оборони України від 16 січня документ потрапив до сесійної зали, правда за 1 день прийняти його депутати, враховуючи наявність 673 поправок, не змогли.

Довгий шлях реінтеграції Донбасу

Свій шлях законопроект №7163 «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях» почав влітку 2017 року, після заяви секретаря Ради національної безпеки і оборони Олександра Турчинова про розробку нового законопроекту, який повинен був стати основою механізму щодо повернення непідконтрольних територій Донбасу до складу України.

У липні був навіть презентований чорновий варіант законопроекту з 11 статей і незакінчених заключних положень, з огляду на літні канікули депутатів проект так і не був розглянутий, а вже восени надійшов до Верховної Ради під №7163 від імені президента України.

Всупереч заявам, якимось проривом в питанні повернення Донбасу проект не був, а його суть звелася до кількох основних тез:

– проголошення непідконтрольної частини Донбасу окупованою Російською Федерацією з наданням РФ статусу «окупанта», а самопроголошеним «народним» республікам – статусу «окупаційних адміністрацій», що не дає їм прав на ці території, які є частиною України;

– зняття Україною з себе відповідальності за те, що відбувається на окупованих територіях;

– легалізацію використання ЗСУ на території країни без формального оголошення війни;

– закріплення за Міністерством оборони керівної ролі в проведенні антитерористичної операції на Донбасі.

Даний законопроект надійшов на розгляд парламентаріїв 5 жовтня разом з законопроектом №7164 «Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей».

Після невдачі 5 жовтня, бійки в сесійній залі, закликів нардепа Ірини Луценко «винести козла», пробіжки нардепа Юрія Левченка з фаєром, з другої спроби 6 жовтня обидва законопроекти були прийняті.

Втім, законопроект №7163 «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях» пройшов тоді тільки перше читання і після доопрацювання повинен був знову поступити на розгляд нардепів. Особливо парламентаріїв обурювала відсутність в законопроекті згадки про Крим, як також окупованого РФ, що повинно було бути виправлено.

Доопрацьований варіант документа до ВР надійшов 19 грудня 2017 року, але розгляд депутатами у другому читанні почалося лише в новому році.

Понад 600 поправок до законопроекту про реінтеграції Донбасу

Народними депутатами було внесено більше 600 поправок, які повинні були бути розглянуті в сесійній залі і значно «модифікували» президентський варіант законопроекту.

Основні зміни торкнулися, без сумніву, головних статей законопроекту щодо ролі Збройних сил України. Депутати доповнили пропозиції президента:

– створенням Об’єднаного оперативного штабу Збройних Сил України на чолі з Командувачем об’єднаних сил;

– дозволом силовикам використовувати зброю та військову техніку при виконанні поставлених завдань щодо забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областей.

Найбільше запитань викликали права військовослужбовців і силовиків в зоні проведення АТО прописані в статті 10-й, як-то:

1) застосовувати в разі крайньої необхідності зброї і спеціальних засобів по відношенню до осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення чи інші дії, що перешкоджають виконанню законних вимог осіб, залучених до виконання заходів щодо забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях, або дії, пов’язані з несанкціонованою спробою проникнення в район здійснення зазначених заходів;

2) затримувати і доставляти осіб, зазначених у пункті 1 цієї статті, до органів Національної поліції України;

3) перевіряти у громадян і посадових осіб документи, що посвідчують особу, а в разі відсутності документів – затримувати їх для встановлення особи;

4) здійснювати особистий огляд громадян, огляд речей, які при них знаходяться, транспортних засобів та речей, які ними перевозяться;

5) тимчасово обмежувати або забороняти рух транспортних засобів і пішоходів на вулицях і дорогах, не допускати транспортні засоби громадян на окремі ділянки місцевості та об’єкти, виводити громадян з окремих ділянок місцевості та об’єктів, буксирувати транспортні засоби;

Читайте також
«Агент Лоліта» або хто підбурює президентів України і Грузії

6) входити (проникати) в жилі та інші приміщення, на земельні ділянки, що належать громадянам, для виконання заходів щодо забезпечення національної безпеки і оборони на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, перевіряти транспортні засоби;

7) використовувати із службовою метою засоби зв’язку і транспортні засоби, в тому числі спеціальні, що належать громадянам (за їх згодою), підприємствам, установам і організаціям, крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав і міжнародних організацій.

Останні пункти викликали найбільше суперечок і критики з боку правозахисників, адже вони значно звужують свободи громадян.

Цікаві також і зміни до статті 2 законопроекту, якими пропонується визнати документи, видані ДНР і ЛНР при народженні і смерті людини, що має значно полегшити процес реєстрації актів цивільного стану (крім шлюбів) для жителів непідконтрольної частини Донбасу.

Законопроект про реінтеграцію Донбасу порушує права людини

Прийняті зміни і тези документа експерти пояснюють по-різному. Багато хто акцентує увагу на порушенні прав людини і Конституції України, які закріплюються в законопроекті.

«У Конституції у нас визначено поняття воєнного стану, воно є чітким і зрозумілим. Чіткою і зрозумілою є процедура, якої він вводиться, і чітко зрозуміло, які права і свободи можуть бути обмежені і як діють при цьому державні органи. Цим документом вводиться поняття «здійснення заходів щодо забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі збройної агресії РФ в Донецькій і Луганській областях». Фактично, це замінник словосполучення «воєнний стан», і що означає це визначення – незрозуміло, і які матимуть повноваження і як діяти органи державної влади на підставі цього нового визначення – незрозуміло, що може нести значні загрози в дотриманні прав людини», – заявив представник уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Михайло Чаплига.

Він зазначив, що згідно з цим законопроектом, Збройні сили України можуть бути використані в мирний час без застосування воєнного стану.

«Фактично цим законопроектом вводиться військовий стан без необхідної процедури, передбаченої Конституцією у відповідних законах. Тому майно фірм, підприємців, осіб може бути використано з метою захисту інтересів держави, причому не передбаченим Конституцією способом», – підкреслив Чаплига.

Читайте також
За колабораціонізм – 15 років: в Україні хочуть карати посібників агресорів

Прихильники ж законопроекту апелюють до того, що його прийняття дозволить на законних підставах зруйнувати плани РФ ввести своїх миротворців до складу миротворчої місії ООН, розмови про що активізувалися з вересня минулого року.

«Наші дипломати просто будуть посилатися на чинне законодавство, в якому Росія буде визнаватися країною-агресором не тільки в Криму, але і на території ОРДЛО. І тому вона не може бути членом миротворчої місії ООН. Тут можна підкреслити, що і союзники РФ по ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку) не можуть бути в миротворчій місії », – зазначив заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Юрій Гримчак.

Законопроект про реінтеграцію Донбасу не впливає на Мінські угоди

У Міністерстві закордонних справ РФ назвали законопроект №7163 загрозою для Мінських угод. Так, заступник міністра закордонних справ Росії, статс-секретар Григорій Карасін заявив, що український законопроект про реінтеграцію Донбасу може «поховати» Мінські угоди.

«Всі лукаві маніпуляції навколо цілком конкретних домовленостей породжують помилкові надії на те, що міжнародна громадська думка погодиться з тим, щоб поховати Мінські угоди», – сказав Карасін.

Треба сказати, що представник російського МЗС лукавив, адже Мінські угоди насправді так і не запрацювали, як того від них очікували, і це очевидно вже з першого пункту – припинення вогню: як свідчать щоденні зведення, цей пункт не виконується, хоча і напруження бойових дій безперечно знизилося.

Також не запрацювали основні пункти, в тому числі політичні, врегулювання конфлікту на Донбасі:

1) обмін полоненими, який повинен був пройти на 5-й день після відводу важких озброєнь не пройшов і через 3 роки;

2) місцеві вибори на непідконтрольній частині Донбасу на вимогу прийнятого закону України про особливий статус окремих районів Донбасу також не були проведені. Останньому, правда багато в чому перешкоджає обґрунтовані сумніви, що волевиявлення жителів буде дійсно вільним, а не продиктованим дулами автоматів «збройних сил ЛДНР»;

3) через непроведення місцевих виборів Україні не повернуто контроль над україно-російським державним кордоном;

4) судячи по попаданню в полон до ВСУ громадян РФ, не виведено формування з числа іноземних громадян.

З огляду на це, не буде великим перебільшенням заявити про те, що Мінські угоди і так мертві, оскільки все одно не виконуються в абсолютній більшості пунктів.

Проте факт їх наявності, постійного згадування і навіть призначення «екс-голови ЛНР» Ігоря Плотницького, як підписанта Мінських угод, таким собі «уповноваженим від ЛНР по виконанню мінських угод» говорить про те, що як і раніше пріоритет у вирішенні конфлікту на Донбасі віддається мирному політичного врегулювання.

Ось тільки кінцеві цілі цього врегулювання сторони бачать по-різному.

Поділитися в соц мережах
Залишити коментар

Вибір редакції

«Зливай бензин»: на АЗС паливо б’є цінові рекорди

Початок 2018-го року ознаменувався для українських автовласників серйозним зростанням цін на пали...

12/2/2018

Продовження суду над Януковичем: несподівані наслідки

Дивний суд над колишнім президентом України Віктором Януковичем мляво триває з травня 2017 року, ...

9/2/2018

Державний борг України: можемо і не віддати

Протягом останніх кількох років над Україною постійно нависає тінь дефолту, тобто неможливості де...

7/2/2018

Державні дотації аргаріям дозволяють отримати надприбутки олігархам

У всіх цивілізованих країнах державна підтримка вітчизняного виробника є абсолютно нормальним яви...

7/2/2018