Cубота, 24 лютого, 2018
КУРС НБУ
USD
27.07
EUR
33.23
RUB
0.476

Україна vs Польща: чий націоналізм міцніше

Польша Украина национализм

Україну та Польщу поєднує довга і складна історія взаємин, в якій багато різних сторінок – і світлих, і темних. Всього за 4 неповних роки існування нової влади, яка прийшла після Майдану, обидві країни встигли відзначитися у ряді скандалів, апогеєм яких стала заборона Сеймом Польщі пропаганди в країні ідеології українських націоналістів.

Бандера – яблуко розбрату на грунті націоналізму

26 сiчня «Польське радіо» повідомило про те, що парламент країни проголосував за закон партії Kukiz’15 про заборону пропаганди в Польщі ідеології українських націоналістів, посилаючись на Twitter лідера цієї партії Павла Кукіза.

«Сейм тільки що проголосував за закон Кукіз’15, що забороняє пропаганду бандеризму в Польщі! Ми чекали з 6 липня 2016 року і дочекалися! Нарешті!», – зазначив він.

В цілому, законопроект підтримали 279 польських депутатів. Всього у залі парламенту голосували 414 народних обранців з 450. Проти прийняття закону проголосували лише 5 депутатів, 130 парламентаріїв – утрималися, 45 – не голосували.

Законопроект дає визначення «злочину українських націоналістів і українських формувань, які співпрацювали з III Рейхом», і вводить можливість відкриття на підставі закону про інститут національної пам’яті Польщі кримінальних проваджень проти осіб, які заперечують вчинення цих злочинів з покаранням у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років.

У міністерстві закордонних справ України прокоментували цей факт, зазначивши, що трагічні сторінки спільного історичного минулого продовжують політизуватися.

«Категорично не сприймаємо чергову спробу нав’язати одностороннє трактування історичних подій, в т.ч. некоректного використання в офіційному документі Республіки Польща назви частини території сучасної України. Хотіли б нагадати авторам цього законопроекту, що українці, як і поляки, понесли надзвичайно великі страждання від тоталітарних режимів в роки Другої світової війни, а також самовіддано боролися за свободу своєї Батьківщини. У цьому контексті надзвичайну стурбованість викликає намір зобразити українців виключно як «злочинних націоналістів» і «колаборантів третього рейху», – повідомила прес-служба відомства.

Читайте також
Концепція змінюється: експерти і ЗМІ все частіше змінюють ставлення до Майдану

Також в МЗС України висловили надію, що верхня палата польського парламенту – Сенат Республіки Польща, який повинен незабаром розглянути зазначений законопроект, «проявить політичну мудрість щодо питань, які можуть негативно вплинути на розвиток двосторонніх відносин».

Це далеко не перший випадок в україно-польських взаєминах, коли конфлікти викликало «націоналістичні питання», іноді у формі польських претензій до діяльності ОУН-УПА, іноді у формі претензій України до польських націоналістичних організацій.

Хоча Польща і стала однією з найбільш затятих прихильниць Революції гідності і прагнення України в ЄС, конфлікти між країнами виникають регулярно.

Польща проти України: ні року без конфлікту

9 квітня 2015 року Верховна Рада України прийняла за основу і в цілому закон про правовий статус і вшанування пам’яті учасників боротьби за незалежність України в ХХ столітті, який визнає такими всі організації, які боролися в ХХ столітті за незалежність України, в тому числі Українську повстанську армію.

Так склалося, що його прийняли під час візиту в Україну тодішнього президента Польщі Броніслава Коморовського. Повернувшись до Польщі, Коморовський заявив місцевому каналу TVN24, що закон про визнання УПА борцем за незалежність України ускладнить польсько-український історичний діалог.

Тоді ця заява не призвела до конкретних дій, поки на чолі Польщі не став її нинішній президент Анджей Дуда.

22 липня 2016 року на сайті польського Сейму з’явилося повідомлення про визнання 11 липня Національним днем ​​пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої.

У повідомленні польського парламенту було сказано, що він хоче віддати данину пам’яті «громадянам Другої Речі Посполитої, жорстоко вбитими українськими націоналістами». Серед винних у вбивстві поляків Сейм вказав Організацію українських націоналістів, Українську повстанську армію, дивізію СС «Галичина» та інші «українські формування, які співпрацювали з німцями».

Як і МЗС України в 2018-му, в 2016-му році президент Петро Порошенко висловив співчуття у зв’язку з прийняттям польським Сеймом постанови про визнання вбивств поляків на Волині геноцидом, здійсненим українськими націоналістами, і закликав до взаємного прощення.

Шкодую щодо рішення польського Сейму. Знаю, багато хто захоче використати його для політичних спекуляцій. Однак, маємо…

Posted by Петро Порошенко on 2016 m. liepa 22 d.

У вересні Верховна Рада України прийняла заяву, в якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій. У жовтні польський Сейм і Верховна Рада України прийняли спільну Декларацію пам’яті і солідарності, яка була покликана покласти край історичним суперечкам.

Тим часом у Польщі збільшилася кількість актів вандалізму і націоналістичних проявів по відношенню до України.

22 лютого 2016 року в місті Бартошице на північному-сході Польщі був знищений дерев’яний хрест, встановлений у пам’ять про героїв Майдану. 10 жовтня на сході Польщі в селі Верхрата зруйнували пам’ятник воїнам УПА. Відео знищення українського пам’ятника розмістив на YouTube член праворадикальної націоналістичної організації «Табір великої Польщі» Давид Гудзец, який також модерує польською мовою сторінку бойовиків novorossia.today.

11 листопада 2016 року під час «Маршу незалежності» у Варшаві група футбольних уболівальників поглумилася над прапором України.

16 грудня під час «Маршу орлят перемишльських і львівських» один з учасників скандував: «Смерть українцям». На підставі цього мер Перемишля був визнаний в Україні персоною нон-грата, правда через 10 днів після невдалої спроби градоначальника в’їхати в Україну заборону зняли.

До травня 2017 року Український інститут національної пам’яті нарахував за 3 роки в Польщі 15 випадків руйнування або осквернення українських пам’яток, до того ж, жоден з них не був відновлений, в Україні за той же період вандали пошкодили чотири польських пам’ятники, усі відновлені за кошти української сторони.

Після затишшя на дипломатичному фронті влітку 2017 року протистояння відновилося. На цей раз каменем спотикання стала ексгумація похованих на території України поляків, у якій українська сторона відмовила.

Голова МЗС Польщі Вітольд Ващиковський у серпні 2017-го розповів, що під час візиту Порошенко до  Польщі у грудні 2016 року йому «пропонували відмовитися від прославлення в Україні героїв націоналістичних організацій». Ця ініціатива була направлена ​​до Міністерства закордонних справ України, однак відповіді від глави відомства Павла Клімкіна польська сторона так і не отримала, додав польський міністр.

Восени саме Вітольд Ващиковський встав на передову чергової «холодної» україно-польської «війни».

Читайте також
Декомунізація: в Україні підбираються до залишків комунізму

2 листопада міністр закордонних справ Польщі та член партії «Право і справедливість» Вітольд Ващиковський заявив, що Польща має намір запустити процедуру, яка не дозволить в’їхати в країну українцям, які демонструють антипольські погляди. У МЗС України на це відповіли, що у країні немає антипольських настроїв. Однак, вже 18 листопада в Польщі не пустили першого зі списку – відповідального секретаря Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святослава Шеремету, який заборонив ексгумацію польських могил на Волині.

З ініціативи президента України Петра Порошенка 17 листопада у Кракові навіть відбулося надзвичайне засідання Консультаційного Комітету Президентів України та Польщі.

Правда це не дуже допомогло, вже на початку грудня все той же Вітольд Ващиковський заявив, що Польща довго проявляла «ангельське терпіння» до України.

Лише після візиту президента Польщі Анджея Дуди в Україну 13 грудня ЗМІ Польщі повідомили про «зменшення рівня напруженості» у відносинах між країнами.

Схоже, що на вівтар цього «зменшення» і був принесений міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський, який уже 9 січня лишився посади.

У всьому винен націоналізм

Нескладно зрозуміти, що основними причинами україно-польських конфліктів останніх років стали ідеологічні суперечності навколо національного ставлення до, по суті, одного питання – ролі ОУН-УПА і Степана Бандери в історії Польщі.

На відміну від Угорщини і Румунії, Польща активно не критикувала український закон про освіту, дипломатично підтримавши прагнення України збільшити обсяги вивчення державної мови і нагадавши про важливість можливостей для національних меншин вивчати рідну мову.

Територіальних претензій один до одного, принаймні офіційних, сторони не мають, хоча зрозуміло, що пам’ятають часи, коли Перемишль був українським, а Львів – польським містом.

Україна і Польща не мають один до одного і економічних претензій. Так, за даними українського економіста Олександра Охріменка, за 8 місяців 2017 року Польща займала 2-е місце з експорту української продукції.

Польща, традиційно, є улюбленим місцем для Українських емігрантів і заробітчан. Так, Посол України в Польщі Андрій Дещиця повідомив, що в Польщі живуть і працюють понад мільйон українських емігрантів.

Польща, яка має брак робочої сили через еміграцію самих поляків в інші країни ЄС, створює для українців режим найбільшого сприяння. Так, із січня 2017 року в Польщі підняли рівень заробітної плати для українців, година роботи яких відтепер коштує 13 злотих або 89 грн. За день роботи «набігає» в середньому 712 гривень.

Справжню революцію в інтересах українських заробітчан Польща влаштувала у червні, після скасування візового режиму з ЄС для громадян України, коли законодавчо дозволила українцям, які в’їхали по біометричному паспорту без віз, влаштовуватися на роботу.

Але, як виявилося, все це не має значення у порівнянні з національним питанням.

Загострювати увагу на питанні зростання націоналізму в Україні немає сенсу, це і так очевидно, але слід зазначити, що аналогічний процес спостерігається і в Польщі.

Так, у 2015 році на президентських і парламентських виборах у Польщі перемогла консервативна партія «Право і Справедливість», яка дотримується націонал-консервативної ідеологічної орієнтації. З того часу, на думку оглядача Financial Times Філіпа Стівенса, у країні посилився націоналізм, який може перерости навіть у ксенофобію, а країна почала повертатися до минулого.

Так, Польща відмовилася приймати свою частку в 160 тисяч мігрантів з Близького Сходу і Африки, яких у 2015 році країни ЄС домовилися розмістити у себе.

У лютому 2017 року голова правлячої партії Польщі «Право і Справедливість» Ярослав Качинський заявив, що глорифікація імені Степана Бандери в Україні може стати на перешкоді євроінтеграційним прагненням країни.

За словами політика, українці «перевершили німців у жорстокості проти поляків».

«Коротше кажучи, це справа певного вибору України. Я чітко сказав пану президенту Порошенку, що з Бандерою вони (Україна. – Ред.) в Європу не увійдуть. Це для мене зрозуміло, ми і так виявили величезне терпіння, але всьому є межа », – підкреслив Качинський.

Не обійшлося і без вже традиційної згадки «руки Кремля».

Так, у червні 2017 року в ефірі телеканалу «112 Україна» Маркіян Лубківський, Надзвичайний і Повноважний посол України в Польщі заявив, що заявами високопоставлених офіційних осіб, Варшава, по суті, «відкриває другий фронт проти України», що бореться проти російської агресії. https://www.youtube.com/watch?v=oZ4P0WdHQkw

Цікаво що восени впливова польська Gazeta Wyborcza заявила про можливий вихід з кризи у взаєминах Польщі з ЄС шляхом переорієнтації на РФ.

Невідомо, чи варто всерйоз сприймати версію «про руку Кремля»,  яка шкодить відносинам України і Польщі, але найімовірніше причина погіршення відносин криється у націоналізмі, який очевидно зростає в обох країнах і, в підсумку, може призвести до невідомих наслідків, на зразок погіршення становища українських заробітчан в Польщі і зниженні українського експорту в сусідню країну.

Поділитися в соц мережах
Залишити коментар

Вибір редакції

«Зливай бензин»: на АЗС паливо б’є цінові рекорди

Початок 2018-го року ознаменувався для українських автовласників серйозним зростанням цін на пали...

12/2/2018

Продовження суду над Януковичем: несподівані наслідки

Дивний суд над колишнім президентом України Віктором Януковичем мляво триває з травня 2017 року, ...

9/2/2018

Державний борг України: можемо і не віддати

Протягом останніх кількох років над Україною постійно нависає тінь дефолту, тобто неможливості де...

7/2/2018

Державні дотації аргаріям дозволяють отримати надприбутки олігархам

У всіх цивілізованих країнах державна підтримка вітчизняного виробника є абсолютно нормальним яви...

7/2/2018