Неділя, 21 cічня, 2018
КУРС НБУ
USD
28.77
EUR
35.20
RUB
0.507

Перевірка – стоп! Який бізнес і як будуть перевіряти в 2018-му році

проверки бизнеса 2018

Безсумнівне погіршення економічної ситуації в країні спонукає уряд і народних депутатів йти на якісь кроки назустріч бізнесу, щоб поліпшити його становище.

Одним з найбільш розрекламованих кроків в цьому напрямку є мораторій на проведення планових та позапланових перевірок державними органами, введений в 2014-му році, який щорічно продляють. На даний момент, в рамках прийнятого Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік» цей мораторій буде діяти до 31 грудня 2018 року, тобто ще рік.

Втім, не виключено що його знову продовжать в грудні поточного року.

Заборона перевірок бізнесу, та не для всіх

Спочатку мораторій на перевірки бізнесу був введений в 2014 році Законом № 1 622 і діяв в період з серпня і до кінця грудня 2014 року. Під заборону тоді потрапили будь-які види перевірок контролюючих органів (за винятком ДФС), крім як з дозволу Кабінету Міністрів або за заявою самого підприємства.

Уже в кінці 2014 року мораторій був продовжений до червня 2015 року, але в його захисті почали з’являтися додаткові «дірки» – тепер з-під заборони крім податкової вивели і органи Державної фінансової інспекції.

Тоді ж була «модифікована» заборона на перевірки спеціально для податківців: тепер під мораторій про перевірки підпадали підприємства з оборотом за минулий рік не менше 20 мільйонів гривень. З одного боку, в цьому був плюс для малого і середнього бізнесу, чиї обороти явно дозволяли їм уникати подібних перевірок. З іншого ж боку, законодавчих прогалин, а також випадків, на які вказана заборона перевірок не поширювалася, мало місце безліч. Саме тому даний мораторій фахівці найчастіше називали «невидимим».

Законодавство, що стосується податкових перевірок, продовжувало «розвиватися», правда чомусь не на користь бізнесу.

Читайте также
Економічні підсумки 2017 го: прогнози, які збулися, і несподівані сюрпризи

У 2016-му році Верховна Рада приймає ряд законів, що регулюють взаємовідносини бізнесу і перевіряючих органів, головним з яких, безсумнівно, стає Закон №1728 «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до даного закону повна заборона стосувалася виключно планових перевірок, але залишалася можливість для проведення позапланових перевірок в таких випадках як:

– за заявою самого підприємства;
– за рішенням суду;
– в разі настання аварії або смерті потерпілого в результаті діяльності підприємства;
– на підставі обґрунтованої заяви фізичної особи про порушення його прав (за погодженням з Державною регуляторної службою).

Як показує практика, найбільш масовими причинами для позапланових перевірок є саме заяви фізичних осіб, чиї права були порушені. Це в рівній мірі може говорити, як про бажання українців та вмінні боротися за свої права за допомогою державних органів, так і про те, що багато заяв фізосіб ініціюються самими перевіряючими для отримання легальної можливості проведення контролю, накладення штрафу або ж скоєння корупційних дій.

Особливо популярною може бути остання версія з причини значного розширення державних органів, на яких все тим же Законом №1728 мораторій на перевірки не поширюється:

– Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг;
– Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
– Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів;
– Державна фіскальна служба та її територіальні органи;
– Державна аудиторська служба України та її територіальні органи;
– Державна служба експортного контролю;
– Державна інспекція ядерного регулювання України та її територіальні органи;
– Державна служба України з питань праці та її територіальні органи;
– Державна авіаційна служба України;
– органи Державної архітектурно-будівельної інспекції України;
– Міністерство екології та природних ресурсів;
– Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення;
– Національний банк України;
– Антимонопольний комітет України.

Читайте також
Україна в очікуванні світових брендів

Перелік досить широкий для того, щоб принести головний біль українському бізнесу і особливу пікантність цього переліку надає наявність серед органів, на які мораторій не поширюється, Державної служба України з питань праці. З 1 ж січня 2017 року були значно збільшені штрафи для бізнесу за порушення трудового законодавства. Максимальна сума штрафу може скласти 320 тис. грн. Як заявляв представник «Союзу захисту підприємців» Олександр Красовський, це було рівнозначно закриттю дрібного і навіть середнього бізнесу.

І хоча такий похмурий сценарій не справдився, цінність мораторію на перевірки таким чином була значно знижена.

Перевірки бізнесу в 2018-м

Прийняттям Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» Верховна Рада продовжила мораторій на 2018 й рік, але в той же час, відповідно до Закону №1728, у ряду контролюючих структур виявилися розв’язані руки.

Як повідомляє Opendatabot в 2018 році бізнес очікують 27169 перевірок від різних контролюючих структур, найбільш масовими з яких стануть перевірки:

– Державної служби з питань надзвичайних ситуацій – 7917;
– Державної фіскальної служби – 6028;
– Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту прав споживачів – 5324;
– Державної служби України з питань праці та її територіальні органи – 5211;
– Державної екологічної інспекції України – 4118.

Найбільша кількість візитів податківців очікується в Київській, Харківській і Одеській областях, а основними об’єктами їх перевірок стануть компанії, які займаються оптовою торгівлею, сільським господарством і будівництвом.

Одночасно органи ДФС зменшують кількість позапланових заходів – в 2016 році проведено 16,1 тис. позапланових перевірок, у 2017 році – 15,1 тис. таких перевірок.

Підрозділами аудиту органів ДФС за 11 місяців 2017 року порушникам законодавства донараховано грошових зобов’язань на суму 25,1 млрд. гривень, забезпечено узгодження 16,0 млрд., в тому числі 5,3 млрд. податку на прибуток і 4,3 млрд. податку на додану вартість.

Перевіряти, як пояснили в ДФС, будуть компанії, які мають найвищі критерії ризику, визначені наказом Міністерства фінансів України:

– рівень сплати податків нижче ніж в середньому по галузі;
– задекларована збитковість підприємства;
– зв’язок з контрагентами, які перебувають в стадії банкрутства, ліквідації або розшуку;
– є відмінності між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом.

Читайте також
Що змінилося в Україні з настанням 2018 року

Особливо «пощастить» компаніям, що працюють в сфері реалізації продуктів харчування, оскільки з квітня 2018 року набуває чинності закон 2042-VIII про державний нагляд за харчовими продуктами. Мораторій на перевірки з боку Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів на такі компанії діяти не буде. Більш того, перевірки можуть здійснюватися без попереднього попередження.

«Робиться це для того, щоб, наприклад, фальсифіковану продукцію не встигли прибрати з прилавків до приходу перевіряючих. Така продукція зустрічається навіть в шкільних і дошкільних установах. Тому ринок, в першу чергу, продовольчих товарів, пора взяти під контроль», – розповів голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

Одночасно з цим господарський суб’єкт має право вести відеофіксацію перевірки для зниження корупційних ризиків.

Бізнес незадоволений запланованими перевірками

Про те, як проходять позапланові податкові перевірки в Україні в 2018-му році вже встиг розповісти 4 січня на своїй сторінці в соцмережі Facebook директор компанії «Київстар» Петро Чернишов.

«Сьогодні вранці до нас в головний офіс прийшло близько трьох десятків податкових поліцейських. Проникли через охорону всією ось такою бригадою, просто розставивши наш турнікет, і пред’явили нам Постанову Шевченківського районного суду м.Києва про дозвіл провести обшук нашого офісу. У їх складі прийшли відразу ЧОТИРИ податкових майора! Що ж вони шукають в такому великому складі? Три договори, укладені дуже давно ще минулим керівництвом компанії і які вже припинили дію, і пару десятків додаткових документів до них. Нагадую, у нас вже майже два роки триває суд з ДФС України, яка вважає, що Київстар недоплатив рекордну суму – майже півтора мільярда гривень! – до бюджету України », – написав Чернишов.

Posted by Peter Chernyshov on 2018 m. sausis 4 d.

Голова компанії пов’язав той візит з дворічним судом, що йде з ДФС України, в рамках якого суд і видав дозвіл на обшук і вилучення документів, не дивлячись на те, що за словами Чернишова компанія є платником податків номер 1 в галузі зв’язку та одним з найбільших платників податків країни, яка за 20 років роботи сплатила в казну 52 млрд. грн. різних податків і зборів.

Представники ж малого бізнесу нарікають на податкове навантаження у вигляді мінімальної заробітної плати для найманих працівників і єдиного соціального внеску з нього. Так, підприємець 2-ї групи єдиного податку повинен сплатити 744,60 грн. єдиного податку та 819 гривень ЄСВ за себе, а також оплачувати 2 найманих робітника з мінімальною заробітною платою в 3723 гривні, а також ЄСВ в 22% з зарплати обох в 3090 гривень.

Разом в місяць підприємець повинен віддати 4653 гривні податків і соціальних внесків, а також 5994 гривні зарплати для 2 найманих працівників, що залишаються після здійснення всіх виплат із зарплати, як то «військовий» податок в 1,5% і податок на доходи фізосіб у 18%.

«Разом 10 647,78 грн. на утримання 2 працівників і податки. І це при постійних підвищеннях тарифів на енергоресурси та зменшенні купівельної спроможності населення. Тому підприємцям залишається працювати тільки в «тіні» і з конвертами! Стратегічними партнерами малого бізнесу в Україні залишаються розрахункові картки «Приватбанку» і «Нова Пошта», – пояснюють причини, що змушують їх працювати в тіні «наражаючись» на перевірку Держкомпраці, підприємці в соціальних мережах.

Трохи про покращення бізнес-клімату для малих підприємців в Україні…1. Податок для ФОПів 2 групи: єдиний податок…

Posted by Eduard Virag on 2018 m. sausis 7 d.

Поділитися в соц мережах
Залишити коментар

Вибір редакції

Європа стає небезпечною для українських олігархів і їхніх активів

Кінець 2017 - початок 2018 років ознаменувався для декількох великих українських бізнесменів ареш...

19/1/2018

«Агент Лоліта» або хто підбурює президентів України і Грузії

Старий Новий рік в Україні в 2018 році безсумнівно запам'ятається надовго, але аж ніяк не дивною ...

16/1/2018

Баядера – «Національна горілчана компанія» Святослава Нечитайла

Алкогольний бізнес завжди вважався одним з найбільш вигідних в Україні. Правда, що стоїть за міль...

15/1/2018

Зростання економіки України до рівня 2013 року

На жаль, порівняння з нами самими п'ятирічної давності виявляються не на користь нинішніх реалій....

13/1/2018