Вівторок, 20 лютого, 2018
КУРС НБУ
USD
27.01
EUR
33.52
RUB
0.479

Чому «цвіте» Дніпро і як його врятувати

«Зелена» вода у найбільшій річці України турбує вчених. Цвітіння, викликане водоростями з дивовижною назвою ціанофіти, крок за кроком відвойовує русло річки. Дніпро міліє через малосніжні зими і посушливе літо. Синьо-зелені водорості – ціанофіти – створюють мертві зони на річці. Вони виділяють токсини, а риба та інші мешканці річки шукають кисень за межами суцільної маси ціанофітних «полів». Вчені говорять про те, що якщо нічого не робити і все залишити як є, українці ризикують втратити найбільшу річку країни. Основна маса проблем полягає не лише у глобальному потеплінні і пекучому сонці, але й у простій безвідповідальності та безпечності.

Фосфатний порошок впливає на «цвітіння» Дніпра

Чим шкідливі ціанофіти? Якщо відкрити підручники з біології, то в них можна знайти масу позитивних характеристик цих унікальних організмів. Саме їм приписують створення сьогоднішньої атмосфери з великим вмістом кисню. Без цього життя на землі була б іншим або його не було взагалі. Але чому ж вони зараз такі шкідливі для Дніпра?

Біда в тому, що природа обмежувала ці водорості і створювала екологічні бар’єри на шляху їх масового розповсюдження. Харчуються ціанофіти в основному ультрафіолетовими променями сонця, також не менш важливі для них фосфати. З ультрафіолетом все зрозуміло – це сонячне світло і його більше або менше, ніж надходить на Землю і проникає через озоновий шар, бути не може. А ось кількість фосфатів регулює саме людина.

Читайте також
Сім’я і гроші: чому відбуваються «грошові сварки» і як їх уникнути

Екологи кажуть, що основна проблема в тому, що фосфати містяться у великій кількості в пральних порошках, які масово продаються в Україні. У цій побутовій хімічній речовині фосфатів стільки, що вистачає на роки активного «підгодовування» водоростей. Постійне підживлення Дніпра забезпечують побутові стоки.

У більшості країн Європи ще на початку 90-х років минулого століття, відмовилися від використання фосфатних пральних порошків через аналогічні екологічні проблеми. Є держави, де фосфатні пральні порошки значно обмежені у застосуванні або склад фосфатів повинен бути мінімальним – це список із понад 40 країн світу. В Україні цих обмежень запровадити не вдалося, незважаючи на всі зусилля екологів. Хоча, був розроблений та поданий на затвердження проект закону, а проблема екологічних наслідків відома на всіх рівнях влади, враховуючи профільне міністерство.

Є постанова Кабміну, яка регулює питання використання пральних порошків. Однак, практика та дослідження експертів свідчать, що на прилавках магазинів більшість пральних порошків містять значні обсяги фосфатів. Тому Дніпро через систему каналізаційних стоків продовжує отримувати левову частку «їжі» для водоростей. І все це завдяки фосфатному «буму» в Україні.

Цвітіння Дніпра: «Хатинки» біля річки і кисень для риби

Крім фосфатного підживлення, водорості бурхливо розвиваються через новобудови та порушення норм екологічного законодавства щодо забудови прибережних зон. Справа в тому, що «хатинки» на березі річки, у тому числі і цілі масиви сучасних котеджів біля Дніпра, порушують обмін річки з прибережною «зеленою» зоною. Джерела, підводні струмочки і навіть цілі річки закриваються фундаментами та іншими інженерними конструкціями. Рятівна для обмілілої річки волога збирається у штучні озера або відводиться в інше місце. Це руйнує природний баланс обміну води в річці. Чим менше рівень річки, тим швидше і ефективніше ростуть синьо-зелені водорості, адже вони швидше піднімаються на поверхню з першими яскравими променями сонця.

Тому, побудований на красивому березі будиночок незабаром може опинитися в епіцентрі зеленої «каші» водоростей. Таких прикладів багато на невеликих річках навколо Дніпра.

Читайте також
Заражений Донбас

Найбільшою проблемою для річки залишається розростання водоростей в теплу пору року. Тоді вони не тільки охоплюють величезні території, але й перекривають доступ кисню і світла в глибину води. Саме це і створює умови для загибелі риб, іншої фауни і флори Дніпра.

Більшість риб харчуються киснем у середньому шарі води, куди через водорості світло тепер не проникає, а кисень закритий для доступу. Через це риба може масово гинути, що і відбувається регулярно в останні роки. Це ще більше отруює дніпровську воду, яку вживають чимало жителів України.

Цвітіння Дніпра, греблі і ГЕС

Цвітіння водоростей також відбувається через малу рухливість дніпровської води. До будівництва гігантських водосховищ гідроелектростанцій, вода річки безперешкодно проходила по всьому руслу і постійно очищалася з весняними паводками. Тепер усі ці процеси підпорядковуються людині.

Екологи вважають, що греблі перетворили велику річку в каскад озер, у яких є ознаки річки. Таку жорстку характеристику вони аргументують тим, що після створення двох найбільших водосховищ – Кременчуцького та Каховського – Дніпро буквально розлився по величезній території і сильно змінив свої властивості. Річка не самоочищається і потребує постійної уваги людини, але, як завжди, на природоохоронні заходи не вистачає грошей. А невелика кількість цих заходів дає слабкий ефект.

Греблі та гідроелектростанції на рівнинній території України екологи вважають недоцільними. Затоплені землі принесли б набагато більше користі сільському господарству, ніж ГЕС. Гідростанції в основному не забезпечують стабільним електропостачанням, а тільки допомагають енергосистемі в пікові години споживання. Якщо продумано організувати енергопостачання і піти по шляху США, де взагалі немає централізованої енергетичної системи, то це може виключити потребу в ГЕС як таких. Через децентралізацію, американська енергосистема працює ефективніше української і не залежить від великих постачальників енергії. Експлуатація гідростанцій з кожним роком обходиться все дорожче, а екологічний збиток від продовження їх використання навіть не піддається оцінці.

Якщо ж вважати прямі втрати від використання водосховищ для пікового розвантаження енергосистеми країни, то тільки Кременчуцьке водосховище потребувало затоплення 307 тис. га землі, 190 міст і сіл, витрат мільйонів гривень на будівництво, відселення мешканців затоплених територій. Всього, для будівництва та обслуговування водосховищ дніпровського каскаду, довелося затопити близько 750 квадратних кілометрів української землі. Для порівняння – це площа, яку займає найбільший мегаполіс світу – Нью-Йорк.

Читайте також
Небезпечні ґаджети: чого варто остерігатися

Як вижити і що робити з цвітінням Дніпра

Самотужки впоратися з цією бідою не вдасться. Держава у цьому випадку зобов’язана зайняти певну позицію і послідовно її відстоювати. Адже зелена вода в Дніпрі це не тільки щорічні втрати прибутку від затоплених територій. Сьогоднішній стан Дніпра повільно, але постійно отруює всіх, хто вживає річкову воду.

Системи очищення високого рівня, які встановлені у окремих будинках тимчасово рятують ситуацію. Але є такі види забруднень, у тому числі токсини слабкої розчинності, від яких навіть найефективніша побутова установка очищення води, не захистить. Це все одно, що сховатися під ковдру, коли в будинок увірвалися грабіжники та вбивці.

Щоб зупинити подальше знищення річки, Україна повинна зупинити безконтрольне використання фосфатних порошків і знизити до мінімуму викиди фосфатних відходів. Регулювання Дніпра за допомогою гребель у тому вигляді, в якому воно відбувається зараз, теж губить річку. Є проекти, які дозволять знизити зарегульованість русла. На їх реалізацію підуть десятки років, але вони зможуть оздоровити Дніпро і зупинити просування посушливого клімату на територію України.

Але все це тільки частина того, що можна і потрібно зробити. Екологи кажуть, що для оздоровлення такої великої і могутньої річки як Дніпро, необхідно і біологічне втручання: внесення і поширення організмів, які поглинають синьо-зелені водорості і штучно регулюють їх популяцію. Успішні приклади використання «біологічної зброї» вже є. Вони дозволяють досить швидко регулювати систему на невеликих територіях. Але цю практику можна вжити на найбільш «болючих» ділянках: територіях біля дамб і гребель рівнинних водосховищ, а також на ділянках, де є великі об’єми стоячої води.

Фахівці вважають, що звичайним «наказом зверху» зупинити цвітіння Дніпра і врятувати головну річку України не вдасться. Тут потрібен комплексний підхід, якого немає, хоч на це щорічно і виділяються мільярди гривень. Незважаючи на затверджені проекти і численні заяви чиновників про стурбованість екологічними проблемами Дніпра, він продовжує не тільки цвісти, але й отруювати українців. Хоча вихід можна знайти із будь-якої ситуації.

Поділитися в соц мережах
Залишити коментар

Вибір редакції

«Зливай бензин»: на АЗС паливо б’є цінові рекорди

Початок 2018-го року ознаменувався для українських автовласників серйозним зростанням цін на пали...

12/2/2018

Продовження суду над Януковичем: несподівані наслідки

Дивний суд над колишнім президентом України Віктором Януковичем мляво триває з травня 2017 року, ...

9/2/2018

Державний борг України: можемо і не віддати

Протягом останніх кількох років над Україною постійно нависає тінь дефолту, тобто неможливості де...

7/2/2018

Державні дотації аргаріям дозволяють отримати надприбутки олігархам

У всіх цивілізованих країнах державна підтримка вітчизняного виробника є абсолютно нормальним яви...

7/2/2018